Колишній президент США Дональд Трамп нещодавно викликав міжнародне занепокоєння своїми заявами про намір знищити електричну мережу Ірану, погрожуючи «відкинути» країну на 90 мільйонів жителів у «кам’яну добу». Ці радикальні заяви, які він зробив минулої середи (дату оригінальної новини 01.04.2026 сприймаємо як ретроспективну або вигадану для контексту), вже викликали дискусії серед експертів щодо їхньої відповідності міжнародному праву та потенційної кваліфікації як воєнних злочинів.
Згідно з Женевськими конвенціями, які регулюють закони війни, заборонено знищувати об’єкти, «необхідні для виживання цивільного населення», включаючи енергетичну інфраструктуру. Експерти наголошують, що прямі удари по електростанціях, які забезпечують водопостачання, лікарні та інші життєво важливі потреби, матимуть катастрофічні наслідки для мирного населення. При цьому, міжнародне право дозволяє атаки на енергетичні об’єкти лише у випадку, якщо вони слугують переважно військовій діяльності, що в даному випадку, за словами самого Трампа, не так. Варто згадати, що у 2024 році Міжнародний кримінальний суд (МКС) вже висунув звинувачення чотирьом російським військовим за систематичні удари по енергетичній системі України.
Попри можливі юридичні наслідки, сам Трамп, схоже, не зважає на міжнародні норми, заявляючи про намір вразити «всі без винятку» електростанції. Хоча безпосередні ризики для американських чиновників у справах про воєнні злочини можуть бути обмеженими (оскільки США, як і Іран, не є членами МКС), експерти, такі як Роберт Голдман з Американського університету Вашингтона, застерігають, що підрив Женевських конвенцій може мати небезпечні довгострокові наслідки для репутації країни, яка часто перебуває у стані війни. Адже якщо одна сторона ігнорує правила, чому цього не мають робити противники?
Ця новина, хоч і стосується міжнародних відносин між США та Іраном, має особливий резонанс для української громади, яка проживає в Греції. Ми, як ніхто інший, розуміємо руйнівні наслідки цілеспрямованих атак на критичну інфраструктуру. Щодня ми бачимо, як подібні дії, спрямовані на те, щоб «відкинути» країну «в кам’яну добу», призводять до відсутності світла, води та опалення, створюючи гуманітарну катастрофу. Приклад звинувачень російських військових МКС за удари по українській енергосистемі є чітким нагадуванням, що такі дії не можуть залишатися безкарними, і що міжнародне право має працювати для захисту мирного населення від воєнних злочинів, незалежно від того, хто їх скоює. Це нагадує нам про важливість боротьби за справедливість та притягнення до відповідальності винних у злочинах проти людяності.
