Минулої середи, 25 лютого, колишній президент США Дональд Трамп знову опинився в центрі уваги через свої гострі та образливі висловлювання. Цього разу його мішенню стали дві демократичні жінки-конгресменки мусульманського походження – Ільхан Омар та Рашида Тлаіб. Заяви, зроблені через соціальну мережу Truth Social, викликали хвилю обурення та відновили дискусії щодо риторики у великій політиці.
Напруга виникла після того, як Омар та Тлаіб відкрито висловили несхвалення під час тривалої промови Трампа про стан нації, критикуючи його жорстку імміграційну політику. У відповідь, Трамп назвав їх “божевільними”, “психічно неврівноваженими” та заявив, що їх “варто було б відправити назад туди, звідки вони прибули”. Цей інцидент поглибив і без того гостру політичну полеміку, адже Омар, посилаючись на випадки загибелі американців під час імміграційних рейдів, вигукнула: “Ви вбиваєте американців!”. До того ж, Трамп розширив свої атаки, зачепивши й відомого актора Роберта Де Ніро, назвавши його “хворим і божевільним”.
На заяви Трампа миттєво відреагували. Рашида Тлаіб написала у соцмережі X, що колишній президент “втратив зв’язок з реальністю”. Рада з американо-ісламських відносин (CAIR) засудила висловлювання Трампа, назвавши їх расистськими та нетерпимими, особливо акцентуючи на закликах “відправити назад”. Цей епізод вписується в ширший контекст політики Трампа щодо мігрантів, включаючи масові арешти та депортації, які викликали критику через зростання кількості смертей під час тримання під вартою імміграційною поліцією (ICE) та звинувачення у розпалюванні страху та ксенофобії, зокрема, щодо сомалійської громади в Міннесоті.
Хоча ці події розгортаються в Сполучених Штатах, вони є важливим нагадуванням для української громади в Греції та за її межами про те, як політична риторика може впливати на сприйняття мігрантів і меншин. Такі висловлювання підкреслюють необхідність уважно стежити за світовими політичними процесами, адже питання прав людини та поваги до різноманітності є універсальними. Для українців, які будують своє життя в іншій країні, це є сигналом до об’єднання та підтримки цінностей толерантності й взаєморозуміння, щоб протистояти будь-яким проявам дискримінації чи ксенофобії.
