Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Фатіх Біроль, висунув ідею будівництва нового нафтопроводу, який з’єднає нафтові родовища Басри в Іраку з середземноморським нафтовим терміналом Туреччини в Джейхані. Ця ініціатива, як повідомляє турецька газета Hurriyet, має на меті створити альтернативний шлях для транспортування нафти, що дозволить уникнути нестабільності в Ормузькій протоці та посилити енергетичну безпеку регіону, особливо для Європи.
Пропозиція МЕА з’явилася на тлі зростаючої напруженості у стратегічно важливій Ормузькій протоці, через яку проходить значна частина світових поставок нафти. Іран нещодавно знову запровадив обмеження на рух суден у цьому районі, що спричинило зміни маршрутів для низки танкерів. Ірак, маючи одні з найбільших у світі запасів нафти, покладається на Ормузьку протоку для експорту близько 90% своєї нафти з порту Басри. Нестабільність цього морського шляху робить такий проєкт життєво важливим для Іраку та привабливим для Туреччини, яка прагне зміцнити свою роль як енергетичний хаб.
Фатіх Біроль наголосив, що такий нафтопровід буде надзвичайно важливим проєктом як для Іраку, так і для Туреччини, а також для безпеки постачання енергоресурсів до Європи. Він висловив упевненість, що питання фінансування, можливо, за підтримки Європи, може бути вирішене. Туреччина вже давно пропонує розширення наявного нафтопроводу Кіркук-Джейхан та розглядає будівництво багатомільярдного торгового маршруту з Басри до Туреччини, прагнучи позиціонувати себе як надійну альтернативу на тлі регіональних конфліктів, які порушують судноплавство у Червоному морі та затримують інші інфраструктурні проєкти.
Хоча ця новина не має безпосереднього щоденного впливу на українців, що проживають у Греції, вона є важливою для розуміння ширшого геополітичного та економічного контексту. Потенційне зміцнення енергетичної безпеки Європи через стабільніші поставки нафти може позитивно позначитися на загальній економічній ситуації в Греції та ЄС, впливаючи на ціни на енергоносії та, опосередковано, на вартість життя. Цей проєкт розглядається як стратегічна інвестиція у стабільність регіональних та європейських енергетичних ринків.
